Ретро фото Хлівчанської школи: вчителі, які визначали обличчя села у 70–80-х роках
Архівне фото святкової лінійки у Хлівчанській школі кінця 1970-х — початку 1980-х років. На знімку — директор Володимир Нагірний, завуч Марія Матвісів та вчителі, які працювали у школі десятиліттями.

В мережі з’явилося архівне фото святкової лінійки у Хлівчанській школі, датоване кінцем 1970-х — початком 1980-х років. На знімку — педагоги, які на десятиліття визначили обличчя сільської школи поблизу Белза. Імовірно, на фото зафіксовано Перший або Останній дзвоник.
Хто на фото: педагоги, яких пам’ятає село
У центрі світлини — Нагірний Володимир Іванович, директор Хлівчанської школи. Ліворуч від нього — Муха Павло Лукович, учитель географії. Праворуч — Матвісів Марія Андріївна, завуч школи, та Мацкевич Іван Петрович, учитель історії.
Ці імена для кількох поколінь хлівчан — не просто рядки в шкільних журналах. Кожен з-поміж них пропрацював у школі роки, а дехто — десятиліття. Їхній вплив на формування учнів виходив далеко за межі класної кімнати.
1976 рік: зміна поколінь
П’ятдесят років тому, у 1976 році, до Хлівчанської школи прийшла ціла хвиля молодих освітян. Серед них був і Володимир Нагірний. Уже наступного року, в 1977-му, він очолив школу — і залишався її незмінним директором упродовж кількох десятиліть. Окрім адміністративної роботи, Нагірний викладав англійську мову.
Це був період, коли стара гвардія педагогів передавала естафету молодшим колегам. Нові вчителі принесли свіжу енергію, але зберегли традиції, закладені попередниками. Школа для невеликого села була не лише освітнім закладом — вона була центром громадського життя, місцем, де формувалися зв’язки між поколіннями.
Що кажуть мешканці
Публікація архівного фото викликала хвилю спогадів серед колишніх учнів школи.
💬 «Володимир Іванович завжди заходив до класу з посмішкою. Англійську я потім ніде краще не вчила, ніж у нього. А Марія Андріївна — строга була, але справедлива, ми її поважали»
— колишня учениця школи, у коментарях до допису
💬 «Дивлюсь на фото — і наче знову стою на тій лінійці. Бант білий, фартух новий, а Павло Лукович каже: "Діти, ви — майбутнє цього села". Скільки ж років минуло...»
— мешканка Хлівчан, у Facebook-спільноті
Шкільна пам’ять як частина історії громади
Сільські школи на Белзщині завжди були більше, ніж навчальні заклади. Вчителі знали кожну родину, кожну дитину — не за прізвищами у списку, а особисто. Для багатьох випускників Хлівчанської школи педагоги з цього фото залишаються частиною найтепліших спогадів дитинства.
Публікація архівних світлин — важлива справа для збереження локальної історії. Кожне таке фото — це документ епохи, який фіксує не лише обличчя, а й атмосферу часу, стосунки між людьми, ритуали та традиції, що поступово відходять у минуле.
Автори допису закликають усіх, хто пам’ятає цих педагогів, поділитися своїми історіями — доповнити спогади, розповісти цікавий випадок зі шкільного життя або просто подякувати вчителям, які сформували їхнє дитинство.
Довідково
Хлівчани — село у Белзькій громаді Червоноградського району Львівської області. Хлівчанська школа діє у селі вже понад півстоліття і залишається одним із ключових осередків громадського життя.
Автор: Шевченко Лідія, «Захід Буг»
Дізнавайтеся першими новини Белз / Угнів — підписуйтеся: Facebook.